Праця є джерелом і важливою передумовою фізичного та соціально-психічного розвитку особистості. Впродовж усієї історії людства праця була засобом формування в особистості кращих якостей.
Українська народна педагогіка відводила праці головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури. У прислів’ях як своєрідному кодексі поведінки людини відображено ставлення до праці: “Без труда нема добра”, “Будеш трудитися — будеш кормитися”, “Праця людину годує, а лінь — марнує”. Люди вважали, що сумлінна праця забезпечує достатній фізичний, розумовий, естетичний, морально-духовний розвиток (“Щоб людиною стати, треба працювати”; “Хто багато робить, той багато знає”; “У праці краса людини”; “Землю прикрашає сонце, а людину — праця”; “Без трудів не їстимеш пирогів”). Тема праці є провідною в народних піснях, казках, легендах. Ідея праці як визначального чинника виховання людини перейшла від народу до філософів, педагогів. Адже народ творив науку виховання, а педагоги-вчені лише упорядковували його надбання. Тому багато відомих філософів і педагогів не мислили виховання поза працею.
Володимир Мономах у своєму повчанні дітям писав: “У домі своєму не лінуйтеся, але за всім доглядайте”.
A.C. Макаренко вважав працю генеруючим засобом соціального становлення особистості: “Правильне… виховання неможливо собі уявити як виховання нетрудове”.
Дуже важливо змалку привчити дитину до праці, виховати у неї елементарні трудові вміння і навички. Посильна праця поряд з грою задовольняє прагнення дитини до активної діяльності, самостійності, організованості, дає втіху і радість у повсякденному житті. Одним з основних завдань, що їх розв язують дошкільнии заклад разом з родиною, є виховання у дітей самостійності, працелюбності, правильного ставлення до праці.- за формою організації:- індивідуальні- групові- колективні- за тривалістю їх виконання:- короткочасні- довготривалі- постійні- епізодичні- разові- за складністю завдань:- прості- складні
Безперечно, саме праця — один із провідних чинників усебічного розвитку дітей. Праця корисна для здоров’я дитини, якщо вона посильна і правильно організована. Рухи дитини, яка володіє трудовими навичками, більш точні та впевнені, вона ліпше орієнтується у просторі, їй зрозуміліший плин часу. Праця сприяє розумовому розвитку. Діти багато дізнаються про властивості матеріалів, з якими працюють, про призначення засобів праці, інструментів, якими вони користуються.
Під час трудових дій відбувається розвиток усіх пізнавальних процесів — активного сприймання, уяви, уваги, пам’яті. Включається в роботу мислення, адже дитині потрібно порівнювати, зіставляти предмети, з якими вона працює, встановлювати найпростіші закономірності явищ тощо. Неоціненне значення праця має і для морального виховання дитини, адже під час роботи виховуються такі якості особистості, як здатність до подолання перешкод, спостережливість, зосередженість, старанність, дисциплінованість, самостійність, ініціативність.
У колективній діяльності дітей формуються високі мотиви трудової діяльності. Вони починають ставити інтереси інших людей вище від своїх; прагнуть добре виконувати роботу, доводити її до кінця; за необхідності допомагають товаришам, беруться за роботу, яку їм не доручали. Усе це свідчить про глибокі зміни у їх психології.
Трудова діяльність є потужним джерелом загального розвитку дитини: у праці формується моральна вихованість особистості, розвивається стійкість поведінки, зібраність, дисциплінованість, ініціативність, уміння переборювати труднощі, прагнення добре виконати роботу. Тому особливе значення має формування у дошкільників соціально-психологічної готовності до праці – цілісної характеристики особистості, яка охоплює мотиваційні, когнітивні, емоційно-вольові, поведінкові якості, що забезпечують оптимальне функціонування її у певному трудовому колективі. Різноманітні компоненти соціальної готовності до праці неоднаково виявляються у різні вікові періоди, однак більшість з них закладаються у дошкільному дитинстві.
Праця об’єднує дітей, оскільки вони вчаться працювати разом, допомагати одне одному, опановують культуру стосунків співробітництва, пізнають суть дружби, виробляють уміння уважно ставитися до своїх товаришів і до продуктів їхньої праці. Розвиває праця і психічні якості дітей: спостережливість, точність сприймання, образну пам’ять, уяву, кмітливість, ініціативність, зосередженість. У процесі праці дитина засвоює корисні знання про предмети і знаряддя, їх призначення І використання, порівнює їх, робить власні висновки.
Основним структурним компонентом трудової діяльності є практичні дії, завдяки яким дитина вступає у безпосередні контакти з навколишнім світом, виявляє активність та ініціативу. З віком діяльність дитини урізноманітнюється, що позначається на її інтересах, пізнавальній діяльності. Праця приваблює дитину своїм змістом, розвиває її здібності, створює передумови для радісних відчуттів, включає у певні трудові стосунки, сприяє її залученню до світу дорослих.
Позитивний вплив різних видів трудової діяльності на розвиток дитини залежить від методів педагогічного керівництва ними. Праця повинна бути організованою так, щоб дитина не лише набувала нових умінь, а й розвивалася психічно, формувала позитивне ставлення до праці дорослих, виробляла суспільні мотиви власної трудової діяльності, розвивала самостійність, поглиблювала об’єктивну оцінку своїх умінь і вмінь товаришів, вчилася працьовитості, наполегливості, мала об’єктивну самооцінку тощо.
В умовах сучасного буття кожної родини, коли темп життя постійно прискорюється, значна частина дорослих, як батьків дітей дошкільного віку, так, на жаль, і педагогів, довільно чи мимовільно усувають дитину від посильної трудової діяльності. В результаті, після завершення періоду дошкільного дитинства, часто отримуємо інтелектуально розвинену і фізично міцну дитину, яка лишається «маленькою» протягом усього періоду навчання у початковій школі: не вміє самостійно обслужити себе — одягнутися, скласти портфель, утримувати його вміст у чистоті, спланувати власну діяльність тощо.
Слід звернути увагу що виховуючи маленьку дитину, дорослі мають усвідомити, що у дошкільному дитинстві праця виступає могутнім виховним засобом формування особистості. Саме завдяки посильній трудовій діяльності розвиваються не просто фізичні сили дитини, а формується вправність у застосуванні власних сил і можливостей у повсякденному житті, закладаються моральні якості:

  • повага до праці,
  • працелюбність, відповідальність,
  • чесність тощо, гартується організм, відбувається моделювання можливого розвитку завдяки виокремленню з усього розмаїття життя ціннісних орієнтирів.

 

Порадник для батьків щодо трудового виховання дітей

 

  • залучати дитину до трудових справ сім’ї якомога раніше;
  • за дитиною старшого дошкільного віку закріпити постійні обов’язки, за виконання яких вона має бути відповідальною;
  • не допускати відхилень від встановлених дорослим вимог, щоб не давати дитині приводу до ухиляння від своїх обов’язків;
  • не карати дитину працею: праця має приносити радість та задоволення; учити дитину працювати, прищеплюючи їй елементарні навички культури трудової діяльності — раціональні прийоми праці, правильне використання знарядь праці, планування та завершення трудового процесу;
  • не давати дитині непосильних доручень, але доручати роботу з достатнім навантаженням