Дошкільні роки – це час найбільшого нагромадження музичних вражень, інтенсивного розвитку музичного сприйняття. Дитина ознайомлюється зі світом музики, охоче долучається до музичної діяльності. Успіх музичного виховання, здійснюваного в дошкільному закладі, чимало залежить від того, як організоване виховання в родині. Саме в сім’ї, у її традиціях криються джерела музичного обдарування дитини – вони ще не прокинулись, але чекають відчутного і своєчасного дотику до них.

Гра на дитячих (придбаних чи саморобних) музичних інструментах в ансамблі та в оркестрі – один із найулюбленіших для дітей видів музичної діяльності. Вона підвищує інтерес дошкільнят до музичних занять, сприяє розвиткові музичної пам’яті, уваги, допомагає долати надмірну сором’язливість, скутість. У ній розвиваються і реалізуються природні музичні здібності та виконавські здатності всіх дітей незалежно від рівня обдарованості; проявляються індивідуальні риси кожного виконавця: воля, емоційність, зосередженість. Така гра є чудовою формою залучення дітей до спільного елементарного музикування.

На найпершій стадії свого використання дитячі музичні інструменти мають бути іграшками. Музичні іграшки збуджують творчу думку дитини, допомагають зрозуміти, звідки беруться звуки. А найголовніше – вони зручні для використання в різноманітних забавах малечі. Їх можна озвучити найпростішими інструментами, які виготовляють самі діти з усього, що можна знайти у побуті й пристосувати до звукоутворення. Мета такої інструментальної гри – імпровізаційне розважальне звуконаслідування.

Інструментальна гра в її елементарно-імпровізаційному вигляді є органічною частиною дитячої музичної культури. Власне, інструменти чи не найпривабливіша для дітей музична галузь. Адже дитина і саму музику асоціює з інструментом, а не зі співом, позаяк вона не виокремлює спів із усного мовлення. Отже, сам інструмент є для неї символом музики.

Навчання дошкільнят грі на саморобних музичних інструментах слід проводити організовано й послідовно. Знайомство з ними можна здійснювати як на музичних заняттях (протягом 5-7 хвилин), так і в ході індивідуальної роботи, а пізніше в самостійній музичній діяльності під керівництвом вихователя. Тут доцільно вдаватися до різних методичних прийомів: до показу ілюстрацій, музичних іграшок; використання музично-дидактичних ігор, фланелеграфа; слухання музики в запису і т.д. з багатьма інструментами дошкільнят ознайомлюють на музичних заняттях з урахування їхніх вікових особливостей. З рештою інструментів, які використовуються в оркестрі, у невеличких ансамблях та в деяких музичних іграх, ознайомлюють індивідуально. Навчання може здійснюватись й у вільний від занять час.

У цій роботі, зокрема, знадобляться народні поспівки, потішки, пісеньки. Вони допомагають розвивати у дітей мелодійний слух, чуття ритму, голос, здатність порівнювати й розрізняти звуки за висотою і тембром.

Для правильної організації роботи варто дотримуватись таких принципів:

  • Урахування жанрового розмаїття музичних творів;
  • Використання іграшок – саморобок у різних видах дитячої музичної діяльності;
  • Забезпечення максимальної активності дітей на всіх етапах – під час виготовлення музичних інструментів, навчання гри на них та виконавства;
  • Співробітництво дітей одне з одним та дорослим;
  • Урахування підготовленості й зацікавленості самих вихователів;
  • Залучення батьків до виготовлення саморобних музичних інструментів.

Матеріалом для музично-інструментальної дитячої творчості можуть слугувати: бляшанки різних розмірів (з-під кави, фарби тощо); природний матеріал (каштани, горіхова шкаралупа, камінці, насіння, різні крупи); пластмасові, металеві, картонні коробочки; пляшечки з-під йогурту, дзвіночки, брязкальця, ґудзики різних розмірів. Фломастери без стрижнів; дерев’яні брусочки, палички, кубики, олівці та ін..

Саморобні інструменти можна використовувати широко і розмаїто. В своїй гуртковій роботі ми з дітьми створили маракаси з пластикових пляшечок з різним наповненням (квасоля, чечевиця, ґудзики, бісер, рисова та перлова крупи та ін.), дерев’яні палички, прикрашені яскраво, дерев’яні кубики, дощовицю, використовуємо саморобні бубонці, горішки та ін.

Саморобні інструменти викликають цікавість не менш ніж традиційні, діти з задоволенням озвучують за допомогою інструментів знайомі казки, в музично-дидактичних іграх, а також в спонтанному звуко-шумовому супроводі виконуваного музичного твору музичним керівником на піаніно або баяні.

Пограйте вдома з дітками

Крапа дощик – накрапайчик (пальчик об долоню)

Барабанить барабанчик  (пальчик об пальчик)

Бубонить у бубонець (плескають)

Щоб усі пішли в танець (тупають)  

 

Жук літає угорі і дзижчить: «Жу-жу», (плескають)

Вуж сховався у норі і шипить: «Шу-шу»,

(труть долоньку об долоньку)

Шелестить трава: «Ша-ша», (човгають ніжками)

Пилка дзенька: «Дза-дза-дза» (бубон, плескають)

Краплі падають: «Тень-тень»,

 (трикутник або металофон; ляскають пальцями)

Повний звуків цілий день. (плескають, грають всі інструменти)