Практичні заняття з дітьми дошкільного віку,
які мають загальне недорозвинення
мовлення І-ІІ рівня
Автор: Головенко Н.М., учитель-логопед Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №17 «Радість», м. Суми, Сумської області
Практичний посібник для педагогів дошкільних навчальних закладів, учителів-логопедів та батьків дітей, які не говорять або мають загальне недорозвинення мовлення І-ІІ рівня.
Дошкільний вік – період інтенсивного розвитку дитини, її становлення як особистості. Однією з головних умов повноцінного розвитку дошкільника є своєчасне оволодіння мовленням. Вчасно сформована мовленнєва компетентність є запорукою успішного навчання в школі, в той час як відхилення в мовленнєвому розвитку негативно впливають як на сприймання мовлення й висловлювання власних думок, так і на формування особистості дитини. Своєчасний і правильний розвиток мовлення дозволяє дитині більш свідомо сприймати явища навколишнього світу. Серед дітей, які говорять погано або неправильно, з’являється категорія інтелектуально-пасивних «мовчазних» дітей.
У новій редакції Стандарту дошкільної освіти (Базовий компонент дошкільної освіти) мовленнєву компетентність визначено як здатність дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засобів. Мовленнєва компетентність об’єднує фонетичний, лексичний, граматичний, діалогічний, монологічний складники та засвідчує їх взаємозалежність і взаємозумовленість.
Згідно з організацією роботи в нашому закладі (інформаційно-аналітичний модуль, пізнавальний модуль, наочно-інформаційний модуль, розважально-дозвільний модуль), саме у пізнавальному та наочно-інформаційному модулі розвитку дітей, які покликані допомогти визначитися з тим, які практичні прийоми та методи використовувати у вихованні дітей, як донести до них інформацію у доступній формі, цікавою формою для інформування педагогів в освітньому напрямі «Гра дитини» є саме цей посібник.
Посібник включає в себе такі форми, методи, засоби освітньої діяльності з розвитку мовленнєвої, ігрової компетентності дитини молодшого дошкільного віку: артикуляційна гімнастика, робота над імпресивним мовленням, робота над активним словником, розвиток граматичної будови мовлення, діалогічного мовлення, мовленнєвого спілкування, формування фонематичного сприймання, звуковимови, робота над диханням, пізнавальний розвиток, розвиток загально-рухових функцій та дрібної моторики.
При цьому акцент зроблено не на розв’язанні окремих завдань мовленнєвого розвитку дітей, а на цілісному підході до формування мовленнєвої компетентності (в єдності її складників) як одного з ключових критеріїв і водночас вагомої умови становлення й розвитку мовленнєвої особистості дошкільника, становлення і розвиток якої відбувається на етапі дошкільного дитинства. Процес створення дитиною різних форм висловлювання є індивідуальним актом продукування нею мовлення, що передбачає: її намір сказати своє слово, саму суть думки дитини, відбір вербальних і невербальних засобів для її словесного оформлення, процес озвучування, промовляння задуманого, контроль за сказаним і корекція за необхідності.
Технологія використання образів-символів звуків у корекційній роботі з дітьми дозволяє більш повно використовувати резерви розумового розвитку дитини, а також створювати навчально-розвивальне середовище. Педагогічна технологія з опорою на образи-символи передбачає не тільки діяльність щодо формування артикуляційних навичок дитини, а й діяльність її саморозвитку, самоконтролю, самокорекції несформованої вимови звуків; зміщення акцентів з активності дорослого на активність самої дитини. Такий підхід сприяє значній активності дітей, їх розумовому та мовленнєвому розвитку, навчання має розвиваючий характер.
Вчені-психологи та педагоги (О.В. Запорожець, А.П. Усова, Н.Н. Под’яков) довели необхідність прямого управління розвитком розумових здібностей дітей. Для цього в процесі навчально-виховної діяльності вони радять використовувати різні символи, знаки, замінники, наочне моделювання (схеми, плани, креслення). Спеціальні дослідження свідчать, що саме ці засоби є основою розвитку розумових здібностей дітей, а навчання з їх використанням має розвиваючий характер.
Автор книги «Виховання у дітей правильної вимови» М.Ф.Фомічова вважає доцільним використовувати картинки-символи в логопедичній роботі з дітьми «на етапах постановки, автоматизації та диференціації звуків, а також під час аналізу слів».
Позитивний вплив допоміжних факторів на запам’ятовування навчального матеріалу довели ще наприкінці ХІХ століття психологи-експериментатори Г. Ебінгауз, Г. Мюллер, Ф. Шуман.
Пропонована картотека допоможе вчителям-логопедам і вихователям груп для дітей молодшого дошкільного віку сприяти становленню мовлення, усуненням мовленнєвого відставання у дітей дошкільного віку у тісній взаємодії. Важливо усвідомити, що розвиток мовлення дитини відбувається не лише шляхом наслідування мовлення інших людей, а й завдяки активній мовленнєвій практиці, накопиченню дитиною власного досвіду адекватного використання мовлення в різних життєвих ситуаціях. Тож дошкільник повинен мати можливість набувати таку практику повсякчас, чому сприятиме діалоговий формат міжособистісної взаємодії дитини з дорослими та ровесниками.
На мою думку, використання даного матеріалу – з урахуванням вікових можливостей і стану мовленнєвого розвитку дітей – сприятиме формуванню в них правильного, добре розвиненого мовлення.