Український дитячий музичний фольклор є важливим фактором зростання загального музично-естетичного потенціалу, засобом ефективного та якісного загально-розумового розвитку дітей, чинником духовного та інтелектуального становлення особистості. Висвітлюючи роль українського музичного фольклору у вихованні та музичному розвитку дошкільнят, а також простежуючи взаємодію між музичним розвитком дітей дошкільного віку і формуванням їх емоційного, інтелектуального й духовного світу та становленням особистості, варто наголосити на тому, що дитячий музичний фольклор дає дитині перші відомості про побут, мистецтво, культуру українського народу , сприяє ідентифікації себе як національної одиниці

Починаючи з утішок, пестушок, забавлянь, колискових, мимовільно, позасвідомо проходить музичне виховання дітей з самого раннього віку. У процесі музично-ігрової діяльності, створюються умови для природного розвитку музичних здібностей, які стають важливим фактором впливу на виховання загальної і пізнавальної активності дітей, їх образно-асоціативного мислення, уяви, здібностей до інтерпретації, потреби до самореалізації. Емоційна сфера малюків поповнюється новими враженнями, розширюється певне коло їхніх уявлень про навколишній світ, накопичується життєвий досвід, збільшується словниковий запас, розвивається мова, з’являється бажання виказувати свої погляди та брати участь у виконавській музичній діяльності.

Найбільший емоційний вплив на дитину мають свята та розваги. Особливу роль в цьому плані відіграють народні свята та розваги. Діти отримують не тільки емоційне задоволення, а й залучаються до невичерпного джерела народної творчості, знайомляться з особливостями побуту і культури свого народу. Слід наголосити на тому що більшість народних свят і розваг поєднують в собі декілька видів мистецтва. Саме концертно-театральна діяльність відображає побут, мистецтво і культуру народу, його специфіку.

Дітям приносить радість не тільки свято, а й підготовка до нього, в ході якої вони знайомляться з музичним матеріалом, історією, звичаями, побутом, костюмами, усною народною творчістю. Особливістю народних свят є поєднання  концертної і театралізованої видів діяльності У народних святах, обрядах, іграх немає глядачів: різноманітність ролей дозволяє кожному стати дійовою особою у відповідності зі своїми талантами і здібностями: хтось кращий танцюрист, і він перший в танці, хтось краще співає і з задоволенням виконує сольні номери, а у когось чудові акторські здібності, і він виконує головні і другорядні ролі в інсценізаціях. Естетичні смаки, художні здібності, патріотичні почуття дітей формуються та розвиваються на чисельних піснях календарних та обрядових свят, які дають перші уявлення про навколишній світ, вчать шанувати працю, робити добро, бути милосердними, любити природу. Під час свят і розваг діти не тільки бачать, а й беруть найактивнішу участь у повноцінному житті, відчувають характер народного фольклору, поезії, ігор та народної пісні.

Кожен сезонний цикл (осінній, зимовий, весняний, літній) закріплюється тематичною розвагою: «Покрова» (день Українського козацтва)»Андріївські вечорниці»,«День Святого Миколая», «Різдво», «Маланки й Василя»,«Стрітення», «Великдень» «Зелені свята»,  «Івана Купала», «Медовий спас» та ін…  До приклада в зимовий період діти з задоволенням виконують колядки, щедрівки, забавлянки – український музичний фольклор: «Добрий вечір, Тобі, пане господарю, радуйся», «Щедрий вечір, добрий вечір», «В полі, полі плужок ходить», «Де коза ходить», «Біг козелець з нових яселець», Готуючись до зустрічи весни  діти знайомляться та вивчають веснянки, заклички, поєднують виконання пісень з рухами хороводу: «Вийди, вийди сонечко», «Розійшлися хмарки, сонце глянуло», «Благослови мати весну закликати», «Ой весно, весно, що ти нам принесла», «Ми кривого танцю йдемо», «Зробимо коло». Особливу місце займає спадщина В. Верховинця яка становить глибоко національне за своєю сутністю і виховне за змістом явище, що органічно поєднує педагогічну і мистецьку творчість. «Іди, іди дощику», «Диби – диби», «Труби Грицю», «Ой у полі жито сидить зайчик», «Ой летіла зозуленька», «Яструб і курчата», «Павлику равлику».