Ступаючи на шлях практичної психології, я клянуся, що всі мої знання й здібності вкладу у свою непросту роботу.
У моїх руках душа, а виходить, і доля того, хто звернувся до мене за допомогою.
Усе, що я вмію й знаю, все, чим природа й люди обдарували мене як особистість, – для тих, хто йде до мене.
Я не допущу, щоб те, що я довідалася про людину, обернулося проти неї.
Опановуючи професію психолога, бажаю тільки одного – бути для людей тією, кому можна довіритися.
І я не знеславлю свою професію некомпетентністю, некваліфікованістю, непорядністю, байдужістю й корисливістю.
І нехай удача супроводжує мене в моєму щирому прагненні спонукати й розвивати дар у дитині, допомогти їй у важкі хвилини її поступового дорослішання, прийняти, цінувати й берегти загадку її неповторної індивідуальності.
